Вітряна віспа, або вітрянка — це вірусне захворювання, на яке здебільшого хворіють діти у молодшому віці. Хоча трапляються випадки хвороби й у старшому віку та у дорослих, але здебільшого вона протікає у важкій формі. Саме тому батьки бажають, аби дитина заразилася вітрянкою до 5 років, навіть хворих спеціально відвідують, аби захворіти. Як полегшити життя дитини, яка захворіла на вітряну віспу?

1.       Зробити все, аби дитина якомога раніше заразилася вітряною віспою. Не слід дитину ховати від тих, хто вже хворіє на вітрянку. Навпаки, потрібно, щоб малюк контактував з хворими. Адже чим швидше дитина «підхопить» вірус, тим краще, а імунітет від вітрянки у 99,9 % людей залишається на все життя. У 1–3 роки, зазвичай, захворювання минає без наслідків і окрім свербіння не завдає жодних неприємностей.

2.       Уникати сонця. Краще перебувати вдома, адже свіже повітря та сонячне світло швидше поширюють висипання та сприяють збільшенню кількості прищиків.

3.       Відмовитися від купання. Під час хвороби достатньо дитину підмити та вимити ручки і ніжки. Повністю купатися та ще й тривалий час перебувати у ванні лікарі не радять, адже це впливає на перебіг захворювання та загоювання висипання.

4.       Обирати відповідні лікарські препарати. Самостійно не експериментуйте, завжди слід консультуватися з лікарем. Окрім зеленки, лікарі призначають також  мазі ацикловір чи герпевір,  метиленовий синій розчин і фурацилін, яким обробляють вражені місця на слизовій оболонці. Якщо дитина дуже неспокійна, призначають також препарати, що мають седативний ефект, зокрема діазолін.

5.       Заспокоювати та відволікати. Деякі діти дуже болісно переживають вітряну віспу, адже дивлячись на себе в дзеркало, вони лякаються, що всі ці страшні зелені точки залишаться назавжди. «Я схожа на Бабу Ягу!», «Я схожий на зеленого мухомора!» чи подібні вислови зі сльозами на очах досить часто доводиться чути батькам. Тому слід вигадати засоби, як можна заспокоїти дитину. Можна взяти стару ляльку та розмалювати її зеленими цяточками, аби вона разом за  компанією з малюком лікувалася. Або малювати подібні мордочки людей, які хворіють, а на інших аркушах тих, які вже одужали, аби запевнити малюка, що все мине.

Завжди ретельно стежте за своєю дитиною, аби не пропустити погіршення стану, адже будь-яка хвороба може мати важку стадію захворювання.

Харчові отруєння  –  це захворювання, які можуть бути викликані продук­тами, отруйними за своєю природою, або хвороботворними мікробами.

Харчові отруєння мікробного походження поділяються на дві групи: токсикоінфекції та бактеріальні токсикози.

Токсикоінфекції – це отруєння, викликаю мікробами, які розмножилися на продукті. 

Бактеріальні токсикози –  це отруєння, викликані отрутою, яку мікроби виділили у продукті. До них належать ботулізм та стафілококові токсикози.

До харчових токсикоінфекцій належать отруєння, викликані бактеріями з групи сальмонел, кишечної палички та палички протея.

Отруєння сальмонелами найчастіше виникає під час вживання зараженого м’яса, яєць та продуктів їх переробки. Джерелом розповсюдження сальмонел може бути велика рогата худоба, свині, коні, домашні птахи та різні гризуни. Небезпечними для людей є тварини-бактеріоносії.

М’ясо може забруднюватися сальмонелами як за життя тварин, так і після їх забою. У хворих тварин можливе проникнення мікробів із кишечника у ткани­ни. Молоко може інфікуватися ще у вимені тварини. Але зараження цих про­дуктів можливе і через дотик рук, одяг працівників, які безпосередньо стика­ються з цими тваринами, через інвентар. М’ясо може забруднюватися у про­цесі забою, через контакт з тушами інфікованих тварин, через мух, гризунів. Яйця (особливо водоплавної птиці) також можуть бути інфіковані цим мікро­бом, їх можна використовувати лише для приготування продуктів, які підда­ються високій термічній обробці. До продажу вони не допускаються. Риба, виловлена зі забруднених водойм, також нерідко може бути забрудненою саль­монелами.

Сприятливим середовищем для розвитку цих мікробів є паштети, м’ясні або рибні фарші, ліверні та кров’яні ковбаси. Однак, правильна термічна обробка продуктів може забезпечити їх очищення від сальмонел, ці мікроор­ганізми стійкі до висушування, тому довго можуть залишатися на предметах вжитку.

Щоб запобігти поширенню сальмонельозу, слід чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі,  температур­ного режиму при зберіганні продуктів (особливо швидкопсувних); забезпечувати своєчасне проходження працівниками сфери харчування медичних оглядів на сальмо-нелоносійність.

При прийманні м’яса слід пере­віряти наявність позначки придатності, яка б свідчила про проходження ветеринарно-санітар­ного контролю. Під час приготування м’яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу. Яйця водоплавної птиці можна використовувати лише в хлібопекарській промисловості. Курячі яйця перед використанням слід обов’язково мити, молоко  –  кип’ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для тіста, непастеризований сир – для страв, які піддаються тепловій обробці. Холодні страви слід оберігати від забруднення руками під час приготування, заправлені салати та вінегрети зберігати не більше однієї години. Всю готову їжу потрібно зберігати при температурі 2 – 6°С і не більше визначених термінів, а гарячому вигляді – не нижче 65°С. їжу, яка довго зберігається, необхідно піддавати повторній тепловій обробці.

Кишкова паличка та паличка протея.

Кишкова паличка є постійним жите­лем кишечника за умови нормальної його мікрофлори.  Найкраще розвивається при темпе­ратурі 37 °С, а при нагріванні до 60 °С – гине. В організмі людини вона синтезує необхідні вітаміни й інші речовини. Проте ця паличка при послабленні захисних функцій організму може проникати в інші органи, викликаючи при цьому запальні процеси. Потрапляючи на хар­чові продукти, ці мікроби (розмножуючись) можуть викликати отруєння. І паличка протея, і кишкова паличка належать до мікробів, які вражають багаті на білок продукти. В такому середовищі вони здатні швидко розмножуватися, не змінюючи при цьому зовнішнього вигляду та смаку продуктів.

Найкращим середовищем для розвитку цих мікроорганізмів є м’ясні та рибні продукти (особливо фарші), гарніри, салати. На харчові продукти ці палички можуть потрапити через контакт із хвори­ми людьми та при порушенні санітарно-гігієнічних правил. Можливе забруднен­ня продуктів цими мікроорганізмами ще до їх надходження в торгівлю чи на підприємства  харчування. Тому важливо ретельно здійснювати тер­мічну обробку продуктів і стежити за температурним режимом зберігання.

Харчові продукти, не змінюючи свого зовнішнього вигляду й органолеп­тичних якостей внаслідок нагромадження у них токсинів можуть стати отруй­ними. Використання таких продуктів може викликати захворювання. Токсини через стінки шлунка та кишечника потрапляють у кров і розносяться по всьо­му організму. Ознаки захворювання проявляються дуже швидко. У хворих з’яв­ляється загальна слабкість, біль у животі, головний біль, нудота, підвищення температури, відбувається зневоднення організму, можлива навіть смерть.

Дуже небезпечними отруєннями є ботулізм і отруєння, викликані стафілоко­ками. 

Ботулізм  –  важке отруєння, яке виникає внаслідок споживання їжі, отрує­ної паличкою ботулінуса. Ці мікроби в природі поширені у грунті, намулі во­дойм, кишечниках риб (особливо осетрових), тварин; трапляються на фруктах і овочах.

Поширюється цей вид мікроорганізмів анаеробним шляхом, оптимальна температура для його розвитку 30-37 °С, при температурі, нижчій від 15 °С він розвивається, проте токсинів не утворює.  Потрапляючи на харчові продукти, паличка ботулінуса розмножується і виділяються токсини. Вони скупчуються в одному місці продукту, тому отруї­тися можуть не всі люди, які споживали отруєний продукт. Токсин бацили ботулізму – холодостійкий, але чутливий до кислотності середовища. Підви­щений вміст солі в продукті зупиняє розвиток цього мікроба. Спори ботуліну­са дуже термостійкі, вони витримують температуру до 120. Тому цей мікроб може розмножуватися в консервах. В процесі розвитку цих мікробів виділяєть­ся газ, тому кришки банок здуваються. Хоча інших ознак пошкодження такого продукту немає, він однаково дуже токсичний і небезпечний для використан­ня. Бацили ботулізму можуть успішно розвиватися і у вареній ковбасі, великих шматках копченого м’яса, буженині,  рибі.

При отруєнні ботулізмом токсин паралізує серцево-судинну та нервову системи, викликає пониження температури тіла, параліч мовлення. Лікування цього захворювання здійснюється за допомогою спеціальних сироваток, інакше може настати смерть.

Щоб запобігти поширенню цього захворювання слід правильно термічно обробляти та ретельно мити продукти, які готуються для консервування в до­машніх умовах. Баночні консерви, слід перевіряти  на бомбаж і зберігати у холоді. Не допускати приготування баночних консервів і грибів у домашніх умовах, оскільки гриби часто можуть бути засіяними спорами боту­лінуса.

Отруєння стафілококом відбувається під час споживання їжі, отруєної ток­синами цього мікроба. Стафілококові харчові отруєння можуть відбуватися при використанні різних продуктів.

Джерелом забруднення харчових продуктів стафілококом найчастіше мо­жуть бути люди, хворі на ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, гнійничкові захворювання шкіри. Корови та кози, хворі на мастит, також можуть стати дже­релом зараження продуктів. Харчові продукти після отруєння цим мікробом зовні не змінюються, тому це небезпечно. Організм людини дуже чутливий до цього токсину і вже через 1-6 год. після отруєння проявляються ознаки захворювання – болі у шлунку, нудота.

Найчастіше отруєння стафілококом відбувається під час вживання молока, кефіру, кондитерських виробів (особливо з кремом), сиру, бринзи, рибних і м’ясних кулінарних виробів. Щоб запобігти цьому отруєнню, слід дотримува­тися правил зберігання цих продуктів, а осіб, які мають доступ до харчових продуктів, за наявності гнійничкових захворювань та ангіни – до роботи не допускати.

Готову їжу можна зберігати не більше визначеного терміну при темпера­турі 2 – 6 °С або в гарячому вигляді – не нижче 65 °С. Молоко слід обов’язково кип’ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для приготування тіста, непастеризований сир – для страв, які піддаються термічній обробці. Кондитерські  вироби з масляним кремом зберігати при температурі 2-6 °С не більше 36 годин, зі заварним кремом – не більше 6 годин. У літній період кондитерські вироби зі заварним кремом бажано не готувати.

ЯК УНИКНУТИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ: ПРОФІЛАКТИКА

1.       Відмовтеся від
споживання дикорослих грибів. Замініть їх грибами, що вирощують штучно,
підлягають контролю.

2.       Не купуйте гриби на
стихійних ринках.

3.       Уважно оглядайте гриби.
Якщо у вас виникають найменші сумніви – відмовтеся від споживання грибів.

4.       Збирайте лише добре
знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не
залишаючи його поряд з іншими.

5.       Не беріть занадто молоді
чи старі гриби. Їх легко переплутати з отруйними.

6.       Не збирайте гриби поблизу
трас, підприємств, забруднених територій. Гриби вбирають в себе отруйні
речовини, в тому числі важкі метали.

7.       Не збирайте гриби в
посушливу погоду. У цей час гриб пересихає, віддаючи воду і
збільшуючи концентрацію токсинів

8.       Ніколи не куштуйте сирі
гриби.

9.       Вдома ще раз ретельно
перевірте гриби. Усі сумнівні слід викинути.

10.     Готуйте гриби протягом першої доби після
збирання.

11.     Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в
свіжій підсоленій воді не менше 30 хвилин.

12.     Зберігайте страви з грибами в холодильнику в
емальованому посуді не більше доби.

КОМУ
НЕ МОЖНА ЇСТИ ГРИБИ

Навіть якщо ви
впевнені у якості і безпеці грибів, їх не рекомендовано вживати:

·     
жінкам у період вагітності і грудного
вигодовування;

·     
дітям до 12 років;

·     
людям літнього віку.

СИМПТОМИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

Ознаки отруєння
грибами можуть проявитися як через 30 хвилин після споживання, так і протягом
декількох днів. Основними ознаками отруєння грибами є:

·     
нудота, блювання;

·     
різкий біль в животі;

·     
діарея;

·     
запаморочення;

·     
підвищення температури тіла;

·     
зниження пульсу;

·     
задуха;

·     
судоми;

·     
відтік крові від кінцівок (холодні руки та
ноги);

·     
поява галюцинацій та марення.

Якщо у вас проявився
хоча б один із цих симптомів – негайно викликайте лікаря!

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ГРИБАМИ

Найголовніше –
терміново телефонуйте «103».

Якщо є
можливість, промийте шлунок простою водою чи прийміть сорбенти (найменша
ефективна доза активованого вугілля – 0,5 г/кг маси тіла).  

До приїзду
невідкладної допомоги дотримуйтесь постільного режиму і пийте багато
рідини – води, підсоленої води або прохолодного чаю. Це допоможе
відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини.

Категорично
заборонено вживати алкоголь, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти –
це може прискорити всмоктування токсинів.

Ні у якому разі не
займайтеся самолікуванням і не намагайтеся “перечекати” – це може
бути смертельнонебеезпечно

Залишки грибів або
грибних страв треба обов’язково зберегти, тому що лабораторне їх дослідження
допоможе встановити причину отруєння та призначити правильне лікування.